Преподобний Паїсій Величковський: Як мирянину можна спастися?

28 Листопада 2019 19:23
217
Преподобний Паїсій Величковський. Фото:  ria.ru Преподобний Паїсій Величковський. Фото: ria.ru

28 листопада – день пам'яті преп. Паїсія Величковського, який зіграв велику роль у відродженні старецтва і здійснив неоціненний вплив на руське чернецтво в цілому.

*   *   *

Раджу вам старанніше читати Божественне Письмо та вчення святих і богоносних Отців наших, яким дано благодаттю Пресвятого Духа розуміти таємниці Божого Царства, тобто, істинний сенс Святого Письма; в їх духопросвітницькому вченні ви знайдете все, що потрібно для спасіння. І я грішний, по недоумкуватоств моєї, відповідаю на запитання ваше: Бог премилосердий звершує наше спасіння православною вірою, добрими справами і Своєю благодаттю.

Православна віра є та, яку містить єдина свята, Соборна і Апостольська Церква Східна; без цього віри православної ніяк не можна нікому спастися. Добрі справи – це Євангельські заповіді, без виконання яких, як і без віри, також неможливо нікому спастися. Віра православна без добрих справ мертва, і добрі діла без віри також мертві. Бажаючому спасіння необхідно мати і те, і інше разом: і віру православну з добрими справами, і добрі діла з вірою православною, і тоді, за допомогою благодаті Божої, що утверджує добрі справ його, спасеться по слову Христа, Який сказав: «Без Мене не можете творити нічого».

І треба знати, що Христос Спаситель, істинний Бог наш, Який хоче, щоб усі люди спаслися, поставив в закон добрі справи, тобто Свої спасительні заповіді Євангельські, так само всім православним християнам, як монахам так і мирянам, які живуть з дружинами і дітьми, і вимагає від всіх православних християн найстараннішого їх виконання, тому що Його святі заповіді не вимагають великих зусиль тілесних, а одного доброго наміру душі: «ярмо бо» святих Його заповідей «благо і тягар» виконання їх «легким є».

Святі Христові заповіді, за допомогою благодаті Божої, легко може виконувати будь-який православний християнин, якого б він не був звання, статі і віку: і старий і молодий, і здоровий і в немочі, аби було до того розташування душі. Тому-то ті, хто переступає їх і не кається, в страшне друге пришестя Христове будуть засуджені разом з бісами на муки вічні.

Святі заповіді Євангельські, особливо ж найголовніші, настільки необхідні для спасіння, що коли однієї будь-якої бракує у людини, то і спасіння душі не буває. Такі заповіді про любов до Бога і ближніх, про лагідність і смиренність, про мир з усіма і терпіння, про те, щоб від серця прощати ближньому образи, нікого не засуджувати, не мати ненависті, любити ворогів, творити за силою милостиню і душевну, і тілесну, і примушувати себе з повним запалом виконувати всі інші заповіді Христові, у святому Євангелії написані. А найбільше любити Бога всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю і всією думкою своєю, і ближнього свого як самого себе, і наслідуючи лагідності Христової, до крові боротись супроти пристрасті гніву.

А жити в мирі з усіма настільки необхідно, що Господь вважав за потрібне не раз повторити Своїм святим учням та апостолам: «Мир вам; мир залишаю вам; мир Мій даю вам». І де мир Христовий, там і Сам Христос; а якщо в душі немає миру, то немає там і Христа. І терпіння необхідно для спасіння. Христос каже: «Вашими стражданням ви спасете душі ваші»; а терпіти треба не до відомого тільки часу, а до самої смерті: «перетерпівший до кінця той спасеться».

Хто від усього серця прощає ближньому гріх його, тому і Бог прощає гріхи його. Хто не засуджує ближнього, той і сам не буде засуджений від Бога. І всі інші заповіді Євангельські бажаючий спасіння повинен дотримувати, як зіницю ока. А смиренність, яке є основою всіх заповідей Євангельських, так необхідна для спасіння, як дихання для життя: як без дихання не можна жити, так без смирення неможливо спастися.

Різним чином спасалися святі Божі, але без смирення ніхто з них не був спасенний, та й неможливо це. Тому, хто хоче спастися, той від усього серця повинен вважати себе перед Богом за грішника, найгрішного з людей, гірше всякого створіння Божого, ставити себе за прах і попіл і в таємниці серця свого докоряти собі за все, і звинувачувати тільки себе одного у всяких гріхах своїх.

Виконуючи таким чином в покорі серця всі заповіді Євангельські, часто молячись Богу з жалем серця про прощення гріхів своїх, людина сподобляється милості Божої і прощення гріхів, і відвідує його благодать Божа, і спасається він милістю Божою безсумнівно. Крім того православний християнин повинен дотримуватися ще й заповідей церковних, викладених в книзі «Православне Сповідання». Вони також необхідні для спасіння.

Таїнство покаяння полягає в тому, щоб покаятися перед Богом у своїх гріхах, кинути їх і покласти твердий намір за допомогою Божою до них не повертатися. Потім перед отцем духовним, як перед Самим Богом сповідати всі свої гріхи і отримати від нього прощення в них.

Готувати себе до причастя Божественних Таїн треба постом, розчуленням, щирим сповіданням гріхів, досконалим примиренням з усіма, слуханням у призначений час за звичаєм християнським всього правила церковного, а приступати до св. Причастя з острахом і трепетом, з вірою і любов'ю, з поклонінням, єдиному Богові належним.

Про те, як вести себе в сімействі, так само і про інші обов'язки християнські найповніше повчання можна знайти в богонатхненних писаннях святого Іоанна Златоустого та інших святих мужів, читаючи їх книги зі страхом Божим і належною увагою.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter або цю кнопку Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть цю кнопку Виділений текст занадто довгий!
Читайте також